Перейти до основного вмісту
Квіт Подільського танцю

Володимир Степанович Тітов

Балетмейстер, дослідник та наставник не одного покоління танцівників, патріарх подільської хореографії

Біографія

Володимир Степанович Тітов

Володимира Степановича Тітова по праву називають справжнім патріархом подільської хореографії. Він став одним із тих визначних діячів, завдяки яким подільський танець переріс рамки суто живої народної традиції та перетворився на важливу частину професійного й аматорського хореографічного мистецтва України.

Народився майбутній хореограф 7 травня 1909 року у Варшаві в родині військового. Під час Першої світової війни сім’я переїхала до міста Новочеркаськ на Дону. У шістнадцятирічному віці юнак розпочав навчання у приватній балетній студії, а згодом закінчив хореографічне відділення Херсонського музичного технікуму.

Професійну сценічну діяльність Володимир Степанович розпочав як артист балету в Краснодарському театрі музичної комедії. Коли у 1931 році на Північному Кавказі заснували новий Український музично-драматичний театр імені Г. І. Петровського, молоду зірку запросили до балетної трупи. У 1935 році разом із основним складом театру він переїхав на Поділля, а вже у 1938 році обійняв посаду балетмейстера цього колективу. Його тогочасний блискучий доробок охоплює постановки танців та хореографічних композицій до знаковіших вистав, серед яких «Весілля в Малинівці», «Циганка Аза», «Неосвячене кохання», «Маруся Богуславка», «Богдан Хмельницький» та багато інших.

З 1956 року Володимир Тітов розпочав роботу у Хмельницькому гарнізонному Будинку офіцерів, де створив ансамбль військового танцю. Колектив швидко здобув популярність не лише в місті, а й далеко за його межами, неодноразово виборюючи перші місця на оглядах Прикарпатського військового округу. Водночас митець не полишав сцени рідного театру — постійно готував нові танцювальні номери до вистав і певний час сам виступав як соліст балету.